Орфографічний словник української мови. 2005.
вправити — I див. вправляти I. II див. управити I … Український тлумачний словник
вправити — (когось) (напр. у гумор.): викликати у когось (веселість) [IV] … Толковый украинский словарь
HRCS2 — Осн … Википедия
вправимий — а, е. Якого можна вправити … Український тлумачний словник
вправлений — I (упра/влений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вправити I. II див. управлений I … Український тлумачний словник
вправлення — (упра/влення), я, с. Дія за знач. вправити I … Український тлумачний словник
замонолітити — лі/чу, лі/тиш, док., замонолі/чувати, ую, уєш, недок., перех., спец. Вправити (вправляти), закласти (закладати) що небудь, об єднавши в одне ціле. Замонолітити будівельну конструкцію … Український тлумачний словник
вправить — ВПРАВИТЬ, арх. – Вписать, внести в официальные документы. – Хоробрую жонку вправь в окладные книги, чтоб она государево жалованье имела (1. 219). Ср. Сл.РЯ XI XVII 3. 87: вправити «направить на дело; назначить, зачислить» (XVI в.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
